Як уникнути вигорання: ефективні стратегії та поради для збереження емоційного і професійного балансу

Як боротися з вигорянням?

Лікування залежить від стадії синдрому емоційного вигорання. На початковому етапі до основних рекомендацій відносяться:

• підтримання балансу між особистим і професійним життям,
• забезпечення здорового харчування і достатнього сну,
• підтримка фізичної активності, що сприяє зняттю стресу і психічного напруги,
• приділяти регулярне час відпочинку і розслабленню,
• розвиток стресостійкості та управляння з емоціями.

На запущеній стадії, коли відновлювальний відпустку не допомагає і симптоми зберігаються, варто скористатися професійної терапевтичної підтримкою і узгодити подальші дії з терапевтом.

Можливо, доведеться подумати про капітальний перегляд свого трудового життя. Якщо обговорення умов праці, робочого часу і обов’язків з начальством не приносить очікуваного поліпшення самопочуття, подумайте про зміну робочого місця чи посади. Іноді буває так, що єдиний спосіб впоратися з вигорянням – це зізнатися собі, що ця робота чи професія – це не те, чим ми хочемо займатися.

З різних причин люди уникають цього факту, наприклад, побоюючись втратити фінансову стабільність, адже вони вклали так багато часу, енергії та грошей для отримання конкретної професійної підготовки, або ж боячись змін у своєму професійному житті, тому що не впевнені, що інший вибір дасть що-то краще. А може бути тому, що не знають, чим ще могли б займатися професійно і що давало б їм гідний заробіток і задоволення. Застрявання в такій точці посилює симптоми вигорання – з одного боку, перехід на нецікаву роботу стомлює і дратує, а з іншого боку, виникає страх перед змінами – особливо коли у вас немає мети і чіткого уявлення про те, чим ще ви могли б займатися.

Як боротися з вигорянням?

Кращий спосіб запобігти вигоряння – це мати роботу, яка вам подобається, яка приносить вам задоволення і на яку ви хочете піти. Варто шукати те, чого ми добре себе почуваємо, навіть якщо це вимагає перепідготовки, підвищення кваліфікації або повної трансформації нашої професійної життя. На роботі ми проводимо значну частину свого повсякденного життя і життя в цілому, тому важливо стежити за тим, щоб час, проведений на роботі, не було виснажливої необхідністю, так як воно, безумовно, істотно впливає на наше самопочуття, здоров’я і загальну задоволеність життям.

Як згадувалося раніше, важливо постійно запобігати вигоряння, підтримуючи баланс між роботою та особистим життям, правильно харчуючись і висипаючи, будучи фізично активними і регулярно виділяючи час на відпустку, на відпочинок та мати можливість розслабитися.

Ви повинні знаходити час у своєму щоденному розкладі для занять, які вам подобаються – будь то хобі, знайомства з іншими людьми, розвиток інтересів, заняття спортом. Коли робота напружена або вимоглива, їй потрібна противага, діяльність, у якій ми дійсно відпочиваємо і розслабляємося. Це може бути навіть робота по будинку, наприклад, приготування їжі або догляд за рослинами, якщо це дійсно робить нас щасливими і відновлює сили. Підтримка близьких і довірених осіб, з якими ми можемо щодня ділитися своїми турботами і, можливо, говорити з ними про те, що нас мучить на роботі – безцінна, адже розмова, підтримка, а відчуття того, що нас чують і розуміють, допомагають впоратися з важкими емоціями і перешкоджає їх накопичення.

Якщо ми не думаємо про зміну місця роботи, всі конфлікти та суперечки повинні вирішуватися на постійній основі – з начальством і колегами. При необхідності поговоріть з роботодавцем або керівником про коло обов’язків, можливості підвищення заробітної плати або перспективи просування по службі. Багато людей вважають, що «мінятися вже пізно» – особливо коли виявляють, що хотіли б повністю перекваліфікуватися і почати займатися чимось зовсім іншим. Пам’ятайте, ніколи не пізно почати нове життя – багато людей міняють свою професію навіть в 50 років. Пройшли ті часи, коли люди все своє трудове життя проводили на одному робочому місці.

Коли ми відчуваємо, що нам складно самостійно подолати вигоряння або його симптоми, варто скористатися професійної терапевтичної підтримкою.

Зміни на краще можливі, якщо ви можете впоратися із занепокоєнням і іншими емоціями, які часто паралізують дії і заважають побачити інші точки зору, рішення і можливості.